Email-маркетинг: чому велика база адрес не гарантує результату

У квітні 2013 року на сайті WebES рекламували можливість email-розсилки на базу з 3,2 мільйона адрес. Серед рекомендацій щодо підготовки листів була досить незвична для сучасного маркетолога порада: не вказувати адресу власного сайту, щоб не наразитися на санкції хостинг-провайдера через масове надсилання повідомлень. Тоді головним аргументом на користь email-маркетингу часто була можливість дешево охопити величезну аудиторію. Сьогодні пропозиція розіслати рекламу мільйонам людей, навпаки, змушує запитати, звідки взялися ці адреси та чи погоджувалися їхні власники отримувати повідомлення. І справа не лише в зміні маркетингових підходів. За останні роки суттєво змінилися правила самих поштових сервісів.

Опубліковано:

Чому кількість адрес не дорівнює розміру аудиторії

В архівному матеріалі WebES за 2013 рік наведено перелік регіонів України з кількістю email-адрес, доступних для розсилки. Загалом зазначено 3,2 мільйона.

Це історична комерційна пропозиція, а не підтверджена статистика активних підписників. Із самого тексту неможливо встановити, як збирали ці адреси, наскільки вони були актуальними та чи давали їхні власники згоду на рекламні повідомлення.

Різниця принципова.

Людина, яка залишила email під час оформлення замовлення, не обов'язково хоче отримувати щотижневі рекламні листи. А адреса, знайдена у відкритому каталозі компаній, не стає підпискою лише тому, що вона доступна в інтернеті.

У рекомендаціях Gmail для відправників Google прямо радить не купувати бази адрес і не надсилати повідомлення людям, які на них не підписувалися.

Причина практична: одержувачі частіше позначають небажані листи як спам. Це впливає на репутацію домену, а згодом може погіршити доставлення навіть тих повідомлень, на які люди справді чекають.

Тому розмір бази варто оцінювати разом з історією її формування, актуальністю адрес і взаємодією підписників. Десять тисяч адрес із невідомим походженням можуть бути значно проблемнішими за невелику базу людей, які свідомо підписалися на новини компанії.

Що змінилося у вимогах Gmail і Yahoo

У лютому 2024 року Gmail запровадив обов'язкові вимоги до відправників електронних листів. Для тих, хто надсилає приблизно 5000 і більше повідомлень на добу на особисті Gmail-адреси, діють додаткові правила. Із листопада 2025 року Google почав посилювати їх застосування, зокрема через тимчасове або постійне відхилення повідомлень, які не відповідають вимогам.

Yahoo запровадив подібні правила для своїх поштових сервісів.

Вимоги охоплюють не лише зміст листів, а й технічне підтвердження особи відправника.

МеханізмДля чого потрібен
SPFВизначає, які сервери мають право надсилати пошту від імені домену
DKIMДодає криптографічний підпис, за яким можна перевірити справжність повідомлення
DMARCДопомагає перевіряти відповідність домену відправника результатам автентифікації та задає політику обробки невідповідних листів
One-click unsubscribeДозволяє відписатися від маркетингової розсилки без складної процедури
Spam rateПоказує частку повідомлень, на які одержувачі поскаржилися як на спам, за методикою поштового сервісу

Для звичайних відправників Gmail вимагає щонайменше SPF або DKIM. Для масових — SPF, DKIM і DMARC, а для маркетингових повідомлень також підтримку відписки одним натисканням та видиме посилання для відписки в тексті листа.

Google рекомендує підтримувати рівень скарг нижче 0,1% і не допускати досягнення 0,3%. Yahoo також встановлює граничний орієнтир 0,3%, хоча спосіб обчислення показника може відрізнятися.

Важливо, що SPF, DKIM і DMARC не гарантують потрапляння до вхідних. Вони підтверджують технічні характеристики відправника, але поштові сервіси також оцінюють репутацію, поведінку одержувачів та інші сигнали.

На цьому тлі історична рекомендація не вказувати адресу сайту виглядає особливо показовою. Сучасні правила Gmail, навпаки, вимагають чітко ідентифікувати відправника та використовувати зрозумілі посилання, щоб люди знали, куди переходять.

Чому відкриття листів більше не є надійним показником

Припустімо, сервіс розсилок показує, що лист відкрили 60% одержувачів. Чи означає це, що шестеро з десяти людей його прочитали?

Не обов'язково.

Багато сервісів визначають відкриття за завантаженням невеликого невидимого зображення, вбудованого в лист. Але Apple Mail Privacy Protection може завантажувати віддалений вміст у фоновому режимі, навіть якщо людина не відкривала повідомлення.

Тому статистика відкриттів може включати автоматичні завантаження. Водночас блокування зображень здатне призводити до того, що реальне прочитання не буде зафіксоване.

Це одна з причин не оцінювати розсилки лише за Open Rate.

ПоказникЩо він дозволяє оцінитиОбмеження
Delivery RateЧастку листів, прийнятих поштовими серверами одержувачівНе підтверджує потрапляння до папки «Вхідні»
Open RateЧастку повідомлень із зафіксованим відкриттямДані можуть спотворювати захисні функції поштових клієнтів
Click RateЧастку листів або одержувачів із зафіксованими кліками — залежно від методики сервісуКлік не гарантує зацікавленості; можливі автоматичні переходи
ЗаявкиКількість звернень після розсилкиПотрібне коректне відстеження джерел
ПродажіКомерційний результат, пов'язаний із кампанієюАтрибуція може бути неповною

Показники нижче воронки часто корисніші для оцінювання бізнесового результату, але їх теж потрібно правильно інтерпретувати.

Наприклад, покупець може прочитати лист, не натиснути посилання, а наступного дня самостійно знайти магазин у Google й оформити замовлення. Звичайний звіт за переходами з email може не пов'язати цю покупку з розсилкою.

Для аналізу переходів із листів використовують UTM-параметри та сегментацію даних у Google Analytics. Проте ці інструменти показують лише ті взаємодії, які вдалося виміряти.

Що відрізняє корисну розсилку від масового рекламного повідомлення

У сучасному email-маркетингу важливим стає не лише питання, кому надіслати лист, а й чому конкретна людина має захотіти його прочитати.

Наприклад, покупцеві, який щойно замовив товар, може бути корисне повідомлення про доставлення та правила повернення. Людині, яка підписалася на добірку новинок, — лист із новими надходженнями відповідної категорії.

Надсилати обом однакове рекламне повідомлення тільки тому, що їхні адреси є в базі, не завжди доцільно.

Тут допомагають сегментація та автоматизація. Підписників можна розподіляти за заявленими інтересами, історією покупок або взаємодіями з попередніми кампаніями. А окремі повідомлення надсилати після конкретних подій — наприклад, підтвердженої підписки чи оформлення замовлення.

Водночас навіть автоматизований лист має відповідати очікуванням одержувача й застосовним правилам обробки персональних даних.

Не менш важливий зміст повідомлення. Хороші рекламні тексти не обов'язково повинні бути довгими або емоційними. Часто достатньо чітко пояснити пропозицію, умови та наступну дію.

Email також не варто розглядати як пряму заміну всім іншим форматам реклами в інтернеті. Пошукова реклама може залучати нових відвідувачів, тоді як розсилка частіше працює з людьми, які вже взаємодіяли з компанією. Це різні завдання, хоча канали можуть доповнювати один одного.

Повернімося до архівної пропозиції WebES про розсилку на 3,2 мільйона адрес.

Перш ніж оцінювати таку пропозицію сьогодні, варто отримати відповіді на кілька конкретних запитань: коли й звідки зібрали адреси, чи погоджувалися люди на рекламу, як давно вони взаємодіяли з відправником і чи забезпечена технічна відповідність вимогам поштових сервісів.

І нарешті — що саме вважатиметься результатом: прийнятий поштовим сервером лист, перехід на сайт, цільове звернення чи підтверджена покупка?

Без цих відомостей число 3,2 мільйона майже нічого не говорить про реальну цінність розсилки.

Хто працював над матеріалом

Авторка публікаціїВікторія МазурАналітикиня освітніх програм

Вікторія досліджує ринок онлайн-освіти, порівнює навчальні програми та аналізує їхню практичну цінність. У своїх публікаціях вона звертає увагу на зміст курсів, методики викладання та навички, які можуть отримати слухачі. Її матеріали допомагають читачам усвідомлено обирати навчання відповідно до власних цілей.

Редактор публікаціїАртем ПоліщукРедактор із перевірки фактів

Артем спеціалізується на перевірці достовірності інформації та актуальності освітніх матеріалів. Він аналізує першоджерела, уточнює характеристики навчальних програм і перевіряє фактичні твердження перед публікацією. Особливу увагу приділяє об'єктивності оглядів та надійності рекомендацій для читачів.

Тест на профорієнтацію

Не вдалося завантажити тест. Оновіть сторінку й спробуйте ще раз.