Як отримувати безкоштовні зворотні посилання без ризикових схем

Чому посилання зникають

Інтернет постійно змінюється. Сайти закриваються, редакції видаляють застарілі статті, компанії змінюють домени, а власники ресурсів переносять сторінки на нові адреси. Разом із ними зникають або перестають працювати й посилання.

Масштаби цього явища дослідила компанія Ahrefs. За результатами аналізу посилань на вибірку з 2 062 173 сайтів, щонайменше 66,5% посилань за дев'ятирічний період від січня 2013 року перестали вести на початкові ресурси. Це явище називають link rot — поступовим руйнуванням посилань.

Однак не кожна втрата, яку показує SEO-інструмент, означає, що читач потрапляє на непрацюючу сторінку. Іноді ресурс змінив адресу й налаштовано коректний редирект. В інших випадках автор прибрав посилання зі статті, сторінку видалено або змінилася її канонічна адреса.

Тому важливо з'ясувати причину втрати, перш ніж намагатися повернути беклінк.

Як отримувати природні згадки без оплати

Найкраща причина для іншого сайту послатися на ваш — інформація, яка справді потрібна його читачам.

Наприклад, ви опублікували власне дослідження, підготували докладну інструкцію або створили безкоштовний інструмент. Автор тематичного видання може використати ці матеріали як джерело й поставити посилання. Гарантії немає, але в такого розміщення є зрозуміла причина: воно доповнює чужу публікацію.

Звідки можуть надходити такі згадки? З профільних медіа, галузевих оглядів, матеріалів професійних спільнот, тематичних добірок корисних ресурсів. Особливо цінні публікації, у яких ваш матеріал доречно підтримує тему статті, а не просто займає місце в переліку адрес.

Це одна зі складових роботи, яку охоплює зовнішня SEO-оптимізація.

Можна й самостійно звернутися до редактора тематичного сайту. У SEO такий підхід називають outreach. Проте замість прохання «поставте посилання» краще запропонувати конкретний матеріал і пояснити, чим він може доповнити вже опубліковану статтю. Рішення про його використання залишається за редакцією.

Безкоштовність тут умовна: за розміщення не платять, але створення якісного матеріалу, пошук відповідних видань і комунікація потребують часу.

Відновлення втрачених або битих посилань

Перш ніж шукати нові згадки, перевірте, чи не втратили ви вже отримані. У сервісах аналізу посилань, зокрема Ahrefs, можна переглянути звіт про втрачені беклінки та з'ясувати, з яких сторінок вони надходили.

Припустімо, на вашу інструкцію посилалося професійне видання, але після оновлення сайту її стара адреса повертає 404. Якщо інструкція тепер розташована за іншим URL, доцільно налаштувати 301-редирект на актуальну сторінку. Якщо матеріал видалили, варто спочатку вирішити, чи є сенс його відновлювати.

Інший підхід — broken link building. Ви знаходите в чужій статті посилання на ресурс, який більше не працює, і пропонуєте редактору змістовну заміну.

Наприклад, автор огляду посилається на видалене дослідження. Якщо у вас є власні перевірені дані на ту саму тему, їх можна запропонувати як альтернативне джерело. Але схожої назви недостатньо: матеріал має справді підтверджувати ту інформацію, для якої потрібне посилання.

Не кожен редактор відповість на звернення. І не кожну втрачену згадку варто повертати, особливо якщо вона походила з нерелевантного або сумнівного ресурсу.

Які «безкоштовні» методи можуть нашкодити

У мережі досі можна знайти пропозиції на кшталт «100 безкоштовних беклінків за годину». Зазвичай за ними стоять масова реєстрація в каталогах, публікація однотипних коментарів, створення профілів на сторонніх сайтах або автоматичне розміщення посилань.

Проблема не в тому, що за такі посилання не потрібно платити. Проблема в меті їхнього створення.

У правилах Google щодо пошукового спаму прямо згадуються низькоякісні каталоги, надмірний обмін посиланнями, автоматизоване створення беклінків і коментарі з оптимізованими анкорами. Якщо основна мета таких дій — маніпулювання позиціями, вони можуть порушувати політики пошукової системи.

Google може нейтралізувати вплив неприродних посилань, а в окремих випадках застосовувати санкції. Тому десятки нових беклінків у звіті не обов'язково означають покращення пошукової видимості.

Розбираючи неякісні зворотні посилання, варто дивитися не лише на показники сайту-донора, а й на контекст, спосіб розміщення та користь згадки для читача.

Це стосується й навчання лінкбілдингу. Коли порівнюєте навчальні програми з SEO, перевірте, чи пояснюють вони правила Google, оцінювання сайтів-донорів та роботу з редакційними згадками. Якщо програма зосереджена переважно на списках майданчиків для масового розміщення, її практична цінність викликає запитання.

Отримання посилань без оплати не повинно зводитися до пошуку місць, де можна залишити свій URL. Набагато перспективніше створювати матеріали, на які інші автори захочуть посилатися, і підтримувати доступність уже згаданих ресурсів. Почати можна з перевірки кількох найважливіших наявних беклінків: чи працюють вони, куди ведуть і чи знаходить читач інформацію, заради якої перейшов.