Що означає nofollow та коли потрібні sponsored і ugc

Чому Google запровадив nofollow

На початку розвитку блогів і форумів спамери масово залишали коментарі з посиланнями на власні сайти. Їх цікавило не спілкування, а можливість використати чужі сторінки для впливу на пошукове ранжування.

18 січня 2005 року Google представив атрибут rel="nofollow" як спосіб протидії спаму в коментарях. Ініціативу також підтримали Yahoo! та MSN Search. Атрибут дозволяв позначати посилання, залишені користувачами, щоб спамери не могли використовувати їх для штучного підвищення позицій своїх сайтів.

Наприклад, відвідувач залишає коментар під статтею про онлайн-навчання та додає адресу стороннього ресурсу. Власник сайту не обов'язково перевіряв цей ресурс або рекомендував його читачам.

Використання nofollow допомагало відокремити такі посилання від звичайних редакційних згадок.

Проте з часом веб став складнішим. Одна й та сама позначка використовувалася для реклами, коментарів, форумів та інших ситуацій. Google вирішив дати власникам сайтів точніші способи описувати природу посилань.

Що змінилося у 2019–2020 роках

10 вересня 2019 року Google оголосив про розвиток nofollow та представив два нові значення атрибута rel: sponsored і ugc.

Тоді ж змінився підхід до обробки таких посилань. Замість абсолютної заборони використовувати їх під час оцінювання ранжування Google почав розглядати атрибути як підказки.

Із 1 березня 2020 року подібний підхід став застосовуватися до nofollow також у контексті сканування й індексації.

Це не означає, що Google обов'язково переходить за кожним посиланням із nofollow. Також не можна стверджувати, що такі посилання завжди передають або ніколи не передають рейтингові сигнали.

Найважливіше — власник сайту використовує атрибут для опису характеру посилання, а Google сам визначає, як враховувати цей сигнал.

Коли використовувати sponsored, ugc і nofollow

У документації Google щодо вихідних посилань наведено призначення кожного значення.

rel="sponsored" рекомендують для реклами, оплачуваних розміщень та інших комерційних домовленостей. Наприклад, якщо сайт отримав оплату за посилання на певну навчальну програму, природу такого переходу потрібно правильно позначити.

rel="ugc" призначений для посилань, які додали користувачі: коментарів, форумних повідомлень та іншого користувацького контенту.

rel="nofollow" застосовують, коли інші значення не підходять і власник сторінки не хоче, щоб Google пов'язував його ресурс із цільовою адресою.

Для звичайних редакційних посилань спеціальний атрибут rel зазвичай не потрібен. Якщо автор посилається на офіційну документацію Google як на джерело, це нормальна частина статті.

Атрибути можна поєднувати, наприклад rel="ugc nofollow", якщо цього потребує конкретна ситуація.

Правильне використання цих позначок важливе для зовнішньої SEO-оптимізації, адже вони допомагають розмежовувати редакційні й комерційні посилання.

Яких помилок уникати

Перша поширена помилка — вважати nofollow способом гарантовано заборонити індексацію сторінки.

Це різні завдання. Якщо потрібно не допустити сторінку до індексу Google, використовують відповідну директиву noindex за умови доступності сторінки для сканування. Позначка nofollow на окремому посиланні цього не замінює.

Друга помилка — додавати nofollow до всіх зовнішніх посилань лише через страх втратити SEO-вагу. Звичайні посилання на корисні джерела є нормальною частиною вебу.

Третя — вважати, що наявність rel="sponsored" робить будь-яку рекламну публікацію корисною для читача. Атрибут описує зв'язок із цільовою сторінкою, але не гарантує якість реклами або законність її змісту.

Четверта — плутати позначення посилань із боротьбою проти спаму. Якщо сайт отримує неякісні зворотні посилання, додавання nofollow до власних вихідних лінків не вирішить проблему посилального профілю.

І нарешті, коли ви працюєте над отриманням безкоштовних зворотних посилань, не вимагайте від редактора прибрати nofollow як умову згадки. Характер посилання визначає власник майданчика відповідно до його редакційної політики та рекомендацій пошукових систем.

Для практичної роботи достатньо розуміти три речі: хто додав посилання, чи було за нього оплачено розміщення та чи є воно редакційною рекомендацією. Саме ці обставини допомагають обрати доречний атрибут.